Suchergebnisse

The article examines the forms in which modern information terrorism manifests itself, and is basically cyberterrorism and media-terrorism. It is proved that these forms arise, first of all, due to lack of knowledge of the population and the reluctance to analyze the information received from the media, the environment or authorities; in the second, because of the desire of the leadership of the state or a specific person to control the social and political behavior of citizens. At the same time, it is noted that the confrontation with information terrorism and conformism faces problems, including: digital inequality in access to information and communication facilities of different sections of the population; insufficient legal regulation; information gap of the Third World countries from developed countries; control of information space on the part of state institutions through censorship, gatekeeping; protection of information space from unauthorized interference and hacker attacks, etc. The world community and individual countries are successfully taking steps to protect their information space from psychological (through soft power) and cyber-attacks; appropriate structures are being created, specialized training is provided to overcome informational abysses and digital divide – phenomena that characterize asymmetry in access to information sources in different subjects. The digital divide is one of the main problems of the development of information space and information society. It is stressed that the state can overcome the information gap and digital inequality, making new technologies more accessible to less well-off sections of society, and organize computer literacy training, especially for young people and the elderly. ; У статті розглянуто форми, у яких проявляється сучасний інформаційний тероризм. В основному це кібертероризм та медіа-тероризм. Доведено, що ці форми виникають, в першу чергу, через необізнаність населення та небажання аналізувати отриману інформацію від масмедіа, оточення або органів влади; в другу, через бажання керівництва держави чи конкретної особи контролювати соціальну та політичні поведінку громадян. Водночас зазначено, що протистояння з інформаційним тероризмом та конформізмом стикається з проблемами, серед яких: цифрова нерівність у доступі до інформаційно-комунікаційних засобів різних верств населення; недостатнє правове регулювання; інформаційне відставання країн «третього світу» від розвинених країн; контроль інформаційного простору зі сторони державних установ через цензуру, гейткіпінг; захист інформаційного простору від несанкціонованих втручань та хакерських атак тощо. Світове співтовариство та окремо взяті країни успішно здійснюють заходи по убезпеченню свого інформаційного простору від психологічних (за допомогою «м'якої сили) та кібератак; створюються відповідні структури , проводять спеціалізовані навчання з подолання інформаційних прірв та цифрового розриву – явищ, які характеризують асиметричність у доступі до інформаційних джерел у різних суб'єктів. Цифровий розрив є однією з основних проблем розвитку інформаційного простору та інформаційного суспільства. Наголошено, що подолати інформаційне відставання та цифрову нерівність держава може зробивши нові технології доступнішими для менш забезпечених прошарків суспільства, а також організувати навчання комп'ютерної грамотності, особливо молоді та людей похилого віку.

The article examines the forms in which modern information terrorism manifests itself, and is basically cyberterrorism and media-terrorism. It is proved that these forms arise, first of all, due to lack of knowledge of the population and the reluctance to analyze the information received from the media, the environment or authorities; in the second, because of the desire of the leadership of the state or a specific person to control the social and political behavior of citizens. At the same time, it is noted that the confrontation with information terrorism and conformism faces problems, including: digital inequality in access to information and communication facilities of different sections of the population; insufficient legal regulation; information gap of the Third World countries from developed countries; control of information space on the part of state institutions through censorship, gatekeeping; protection of information space from unauthorized interference and hacker attacks, etc. The world community and individual countries are successfully taking steps to protect their information space from psychological (through soft power) and cyber-attacks; appropriate structures are being created, specialized training is provided to overcome informational abysses and digital divide – phenomena that characterize asymmetry in access to information sources in different subjects. The digital divide is one of the main problems of the development of information space and information society. It is stressed that the state can overcome the information gap and digital inequality, making new technologies more accessible to less well-off sections of society, and organize computer literacy training, especially for young people and the elderly. ; У статті розглянуто форми, у яких проявляється сучасний інформаційний тероризм. В основному це кібертероризм та медіа-тероризм. Доведено, що ці форми виникають, в першу чергу, через необізнаність населення та небажання аналізувати отриману інформацію від масмедіа, оточення або органів влади; в другу, через бажання керівництва держави чи конкретної особи контролювати соціальну та політичні поведінку громадян. Водночас зазначено, що протистояння з інформаційним тероризмом та конформізмом стикається з проблемами, серед яких: цифрова нерівність у доступі до інформаційно-комунікаційних засобів різних верств населення; недостатнє правове регулювання; інформаційне відставання країн «третього світу» від розвинених країн; контроль інформаційного простору зі сторони державних установ через цензуру, гейткіпінг; захист інформаційного простору від несанкціонованих втручань та хакерських атак тощо. Світове співтовариство та окремо взяті країни успішно здійснюють заходи по убезпеченню свого інформаційного простору від психологічних (за допомогою «м'якої сили) та кібератак; створюються відповідні структури , проводять спеціалізовані навчання з подолання інформаційних прірв та цифрового розриву – явищ, які характеризують асиметричність у доступі до інформаційних джерел у різних суб'єктів. Цифровий розрив є однією з основних проблем розвитку інформаційного простору та інформаційного суспільства. Наголошено, що подолати інформаційне відставання та цифрову нерівність держава може зробивши нові технології доступнішими для менш забезпечених прошарків суспільства, а також організувати навчання комп'ютерної грамотності, особливо молоді та людей похилого віку.